Бібліографічні відомості про життя Тарраша Зигберта

Тарраш Зигберт

Зигберт Тарраш (ньому. Siegbert Tarrasch, 5 березня 1862, Бреслау — 17 лютого 1934, Мюнхен) — один з найбільших шахістів і теоретиків шахів вистории.

Закінчив елизабет-Гімназію. Вивчав медицину й багато років практикував як лікар у Нюрнберге, потім у Мюнхені. Згодом цілком віддався практичної й теоретичної шахової діяльності. Значно доповнив і переробив навчання Стейница.

Автор численних книг по шахам. Основна праця — "300 шахових партій", де викладені, у доступній для звичайних людей формі, принципи позиційної гри

Доктор Тарраш (саме так його всі й називали) фактично поставив хрест на шахах, як на азартній грі. Із приходом Тарраша шахи встали на наукову основу, а "доктор" став першим "всесвітнім учителем".

Як і у всякого вченого, у Тарраша з'явилися й свої "вороги". Найвідомішим з них був Арон Нимцович, що постійно критикував Тарраша й навішував на нього всілякі зневажливі ярлики. З подачі Нимцовича, Тарраш увійшов в історію, як педантичний "догматик", нездатний зрозуміти віянь "нової шахової думки".

Тарраш не був шаховим професіоналом і до боротьби за титул чемпіона миру ставився легковажно. У кращі свої роки він волів шахам медицину й грав тільки під час відпустки. Проте, журналісти привласнили йому звання "Чемпіон Європи".

Тарраш автор захисту Тарраша й варіанта Тарраша у Французькому захисті

Тарраш був одружений на Ганні Розалії пик. Рудольф (1865–1940). У них було п'ятеро дітей, три хлопчики й дві дівчинки. Пауль (15 квітня 1892 — 9 вересня 1912, Гамбург), Фрідріх ("Фриц") Макс (11 березня 1888 — 14 травня 1915), Ганс Рихард (6 липня 1890–1916). В 1924 році розвівся зі своєю першою дружиною й у цьому ж році женився на Гертруді пик. Шредер (1892–1966).

— Книги* "Триста партій" 1895* "Сучасна шахова партія" 1912* "Шахи" 1931


Понравилась статья? Поделиться с друзьями: