Бібліографічні відомості про життя Немировича-Данченка Володимира Івановича

Немирович-Данченко Володимир Іванович

Володимир Іванович Немирович-Данченко (11 (23) грудня 1858, Озургети, Кутаїська губернія — 25 квітня 1943, Москва) — великий російський режисер, педагог, драматург і театральний діяч. Один із засновників і керівників Московського Художнього театру. Народний артист СРСР (1936). Брат письменника Василя Івановича Немировича-Данченка

Народився в українсько-вірменській родині офіцера (підполковника) Російської армії, що служили на Кавказі. Учився в Тифлисской гімназії (закінчив зі срібною медаллю) і потім на фізико-математичному і юридичному факультетах Московського університету (1876–1879).

В 1877 році почав публікуватися як театральний критик: статті й огляди в журналах "Будильник", "Артист", "Бабка", газетах "Російський кур'єр" (був редактором газети), "Новини дня" і ін. під псевдонімами В л., У ладь, Гобой, Нике й Кікс, і др.

В 1881 році була написана його перша п'єса "Шипшина", поставлена через рік Малим театром; у тому ж році був опублікований перша його розповідь "На поштовій станції".

В 1891 році був опублікований роман "На літературних хлібах". Пізніше вийшли повісті й романи "Імла" (1894), "Старий будинок" (1895) "Губернаторська ревізія" (1896), "Драма за сценою" (1896), "Сни" (1898), п'єси "Остання воля", "Нова справа", "Золото", "Ціна життя", "У мріях". Ці драми користувалися великою популярністю, ставилися в Александринском і Малому театрах, а також у провінційні театрах

У рік прем'єри чеховської "Чайки" (1896) відмовився від Грибоедовской премії за свою п'єсу "Ціна життя", оголосивши, що п'єса А. Чехова більше гідна цієї премії

В 1891–1901 роках викладав на драматичному відділенні Музично-драматичного училища Московського філармонічного суспільства. Серед його учнів Москвин, Книппер і Мейерхольд, що ввійшли в трупу Московського Художнього театру

В 1898 році разом з К. С. Станіславським Немирович-Данченко заснував Московський Художній театр і керував їм і поруч його студій, зокрема, Музичної (пізніше перетвореної в Музичний театр ім. Немировича-Данченка).

В 1943 році Немирович-Данченко домігся організації Школи-Студії при МХАТ, що носить його ім'я

До кінця життя Немирович-Данченко очолював МХАТ, будучи його директором і художнім керівником

25 квітня 1943 року Володимир Іванович Немирович-Данченко вмер від серцевого приступу. Похований на Новодівочому цвинтарі Вмоскве.

— Режисерська діяльність у Мхате* 1902 — "На дні" М. Горького (разом з К. С. Станіславським)* 1904 — "Іванов" А. П. Чехова* 1900 — "Коли ми, мертві, пробуджуємося" Х. Ибсена* 1903 — "Стовпи суспільства" Х. Ибсена* 1908 — "Росмерсхольм" Х. Ибсена* 1899 — "Самотні" Г. Гауптмана (совм. зі Станіславським)* 1903 — "Юлій Цезар" У. Шекспіра* 1905/6 — "Діти Сонця" М. Горького (совм. зі Станіславським)* 1905/6 — "Бранд" Х. Ибсена* 1906 — "Горі від розуму" (разом з К. С. Станіславським)* 1907 — "Борис Годунов" А. С. Пушкіна* 1908 — "Ревізор" (разом з К. С. Станіславським)* 1909 — "Анатема" Л. Н. Андрєєва* 1910 — "Miserere" С. С. Юшкевича* 1910 — "Брати Карамазови" по Ф. М. Достоєвському.* 1910 — "На всякого мудреця досить простоти" А. Н. Островського* 1911 — "Живий труп" Л. Н. Толстого* 1912 — "Катерина Іванівна" Л. Н. Андрєєва* 1912 — "Нахлібник" И. С. Тургенєва* 1913 — "Микола Ставрогин" по "Бісах" Ф. М. Достоєвського* 1914 — "Думка" Л. Н. Андрєєва* 1914 — "Смерть Пазухина" Н. Е. Салтикова-Щедріна* 1915 — "Кам'яний гість" А. С. Пушкіна* 1916 — "Буде радість" Д. С. Мережковского* 1925 — "Пугачовщина" К. А. Треньова* 1929 — "Блокада" Вс. Вяч. Іванова* 1939 — "Половчанские сади" Л. М. Леонова* 1936 — "Любов Ярова" К. А. Треньова* 1930 — "Воскресіння" по Л. Н. Толстому* 1937 — "Ганна Каренина" по Л. Н. Толстому* 1934 — "Гроза" А. Н. Островського* 1938 — "Горі від розуму" А. С. Грибоєдова* 1934 — "Єгор Буличев і інші" М. Горького* 1935 — "Вороги" М. Горького* 1940 — "Три сестри" А. П. Чехова* 1942 — "Кремлівські куранти" Н. Ф. Погодина (1942, Гос. пр. СРСР, 1943)

— Музична студія* 1920 — "Дочка Анго" А. Ш. Лекока* 1922 — "Перикола" Ж. Оффенбаха* 1923 — "Лизистрата" Аристофана* 1924 — "Карменсита й солдат" на музику опери Ж. Бізе "Кармен"* 1934 — "Травиата" Дж. Верді (лібрето В. Инбер)* 1929 — "Джонни" е. Кшенека* 1930 — "Північний вітер" Л. К. Книппера (1930, трагедія на музиці, на лібрето В. М. Киршона по п'єсі "Місто вітрів")* 1934 — "Катерина Ізмайлова" Д. Д. Шостаковича* 1936 — "Тихий Дон" И. И. Дзержинського* 1939 — "У буру" Т. Н. Хренникова

— Літературна діяльність* "З дипломом" (1892),* "На літературних хлібах" (1891),* "Старий будинок" (1895),* "Губернаторська ревізія" (1896),* "У степу" (1900) і др.

— П'єси* 1885 — "Соколи й ворони" (у співавторстві з А. И. Южиним. Поставлена в театрі Корша.* 1888 — "Остання воля"* 1895 — "Золото"* 1901 — "У мріях"* "Шипшина" (1882),* "Наші американці" (1882),* "Темний бор" (1884),* "Нова справа" (1890)* "Ціна життя" (1896).

— Звання й нагороди* Один з перших народних артистів СРСР (1936)* Сталінська премія першого ступеня (1942) — за постановку спектаклю "Кремлівські куранти" Н. Ф. Погодина* Сталінська премія першого ступеня (1943) — за видатні досягнення

— Книги В. И. Немировича-Данченка* "Горі від розуму" у постановці Московського Художнього театру. М.- П., 1923.* З минулого, 2 изд. М., 1938.* Театральна спадщина, т. 1–2. М., 1952–54.* Режисерський план постановки трагедії "Юлій Цезар". М., 1964.* "Ганна Каренина" у постановці МХАТ СРСР ім. Горького. М., 1938.* П'єси, М., 1962.


Понравилась статья? Поделиться с друзьями: