Прислів'я по Далю. Поголоска - Слава

Прислів'я й приказки (Усе)

Прислів'я й приказки (Даль)

Собака гавкає, вітер відносить (носить).

Стояли люди під дзвонами (чули).

Скажи свині, свиня кабанові, а кабанів всьому місту.

Рот не город, не зачиниш воріт.

Бенкет на гріш, а слави на сто рублів. Випив на гривню, а слави (а шуму) на сто рубльових.

Люди збрехали, та й ми неправду сказали (правди не сказали).

Зле говорять - не сварити (не купити), а добре - не дарувати.

Вільно собаці й на небо гавкати (на місяць, на владику).

Нанесло вітром (слух, поголоску; або ж: хвороба, псую).

За вітром у поле не женеш.

Гневливое слово пороги не тримають.

Народ недарма говорить.

Хатинку мети, а сміття під поріг клади (тобто не бреши з будинку).

Що таке? - З пареною ріпою проїхали, по гроші аршинів.

Іван був в Орді, а Марья вести каже.

Говорю людську ушановувати, батька-мати забути (арханг.).

Хоч грошей ні копійки, зате слава гарна.

Що там? - З пареними грошами проїхали, по ріпі аршинів.

Говорячи (мови) чужа, так дума рідна (тобто передає чужі слова, так не без наміру).

Якої рікою плисти, тієї й славою слить (тієї й славу співати).

Дзвона відливають, так вести розпускають (по повір'ю).

Село добра, так слава худа. Гарне село, так вулиця брудна.

Не чуючи, чуєш, не бачачи, бачиш (пересуди).

Мови, що з води, так темна справа постеж (арханг.).

Баба марить, так хто ж їй вірить! Не всі те правда, що баби брешуть.

Недовго жив, так славно вмер.

У місті (У Питере) рубають, по селах (по містах) друзки летять (тобто вести, листи розходяться; або: міста, села, народ приплачуються за боярські примхи).

Добра слава до порога, а худая'за поріг.

У вас дрова рубають, а до нас друзки летять.

Знають і миряни, що ми не дворяни. Знають тебе раніше мене.

Хоч спала, хоч не спала, так така слава стала.

Не можна всього того говорити, що люди говорять.

Доброму Саві добра й слава. Що Сава, те й слава.

Семеро косуху, так усе ковшами.

Усякого слухати, так ні в гостях, ні будинку не їсти.